Лікування бартолініту

Бартолінові залози – це парні екзокринні залози, які знаходяться в присінку піхви. Залози виділяють спеціальний тягучий секрет, що в основному складається з води, білків, муцину та спеціальних бактерицидних речовин, які відповідають за захист від патогенних бактерій.

Бартолінові залози забезпечують нормальне зволоження піхви, що в свою чергу дозволяє утримувати баланс мікрофлори піхви, захищати стінки піхви. Залози продукують цю речовину постійно, а під час статевого збудження кількість виділення значно збільшується, що в свою чергу створює комфорт під час статевого акту.

Через вплив деяких факторів, можуть виникати запальні зміни у залозі, що може спричинити до її нагноєння, руйнування, формування кісти та ін. Запалення бартолінових залоз називають бартолінітом.

Головний чинник розвитку бартолініту – проникнення збудника інфекції. Це може бути або через вивідні протоки, що є частим явищем при запальних ураженнях органів малого тазу, або гематогенним шляхом при генералізованій бактерійеміїі зниженні опірності імунітету.

Сприяти цьому явищу можуть такі явища:

• незахищений статевий акт;

• часта зміна статевих партнерів;

• недотримання правил інтимної гігієни;

• використання спиртовмісних засобів для ведення інтимної гігієни;

• епіляція з недотриманням умов асептики та з використанням багаторазового матеріалу, який не піддавався необхідній стерилізації;

• носіння нижньої білизни з синтетичних тканин;

• зловживання щоденними прокладками;

• порушене зволоження піхви, що виникає при гормональному дисбалансі, ендометріозі, вагінітах різної етіології.

Розрізняють такі види бартолініту: гострий, хронічний, несправжній, істинний абсцес.

Симптоматично жінки відзначають такі прояви захворювання;

• значне збільшення ураженої статевої губи, що спричиняє асиметрію губ, звуження статевої щілини, дискомфорт;

• місцеві прояви запального процесу: сильний біль, печіння, свербіж статевих губ, почервоніння і місцеве підвищення температури;

• позитивний симптом флуктуації;

• можливе виділення гною з проток залози;

• класичні прояви загальної інтоксикації – озноб, недомагання та висока температура тіла;

• значно знижується статевий потяг;

• збільшуються місцеві лімфатичні вузли.

Хронічний бартолініт характерний циклічністю періодів ремісії та загострення. Загострення виникають одразу при незначному зниженні опірності імунітету.

Діагностикою та лікуванням бартолініту займається лікар-гінеколог. Запідозрити захворювання можна вже під час розмови з пацієнткою – скарги є типовими для даної патології. Надалі проводиться загальний огляд пацієнтки та огляд місця ураження. Оскільки бартолініт не завжди є самостійним захворюванням, лікар повинен оглянути піхву у дзеркалах та шийку матки за допомогою відеокольпоскопії. Лікар звертає увагу на стан слизової оболонки, наявність ерозії, наявність нетипових виділень. Обов’язково проводиться забір мазків на бактеріоскопічне дослідження, дослідження флори, посів на бактеріологічне дослідження та антибіотикограму. Також рекомендованим є УЗД.

Лікування бартолініту полягає у санації вогнища інфекції, ліквідації збудника, загальнозміцнюючій терапії, відновленні мікрофлори піхви, усуненні неприємних явищ захворювання. Лікар формує індивідуальний курс медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування. Опісля лікування необхідний контрольний огляд та за потреби корекція лікування. Також варто зауважити, що в більшості випадків лікування потребує також статевий партнер.

Для того, щоб записатися на прийом до лікаря, просимо заздалегідь зателефонувати нам: 0503777299, 0673777299