Лікування хронічного ентериту

Запальні захворювання тонкого кишечника призводять до порушення всмоктування поживних речовин і подальшого розладу живлення всього організму. Актуальною на сьогодні є проблема хронічного ентериту.

Хронічний ентерит – це захворювання, що характерне запальними змінами з боку слизової оболонки тонкої кишки, зокрема руйнування мікроворсинок та подальшого розвитку синдрому мальабсорбції.Захворювання може уражати як окремі відділи кишківника (дуоденіт, єюніт, ілеїт), так і весь тонкий кишечник (тотальний ентерит).

Існує кілька механізмів, що призводять до розвитку запальних змін. Основними з них є:

• Інфекційний – продукти обміну та екзотоксини збудників інфекційних захворювань травного тракту містять агресивні речовини, які уражають слизову оболонку, тим самим провокуючи запальний процес.

• Аутоімунний – деякі аутоімунні захворювання несуть системний характер (системні васкуліти), організм людини виробляє антитіла до клітин слизової оболонки кишківника, тим самим провокуючи запалення.

• Аліментарний – зловживання жирною, гострою та копченою їжею, нерегулярне харчування.

• Судинний – на тлі стресу , куріння та судинних захворювань виникає тривалий спазм судин, що несе за собою спочатку функціональні, а згодом трофічні зміни.

• Токсичне ураження медикаментами, хімікатами, агресивними кислотами та лугами.

На жаль, головною причиною розвитку хронічної форми захворювання є саме запущення лікування гострої форми ентериту.

При хронічному ентериті фази загострення перемінюються із фазами ремісії. Під час ремісії пацієнти не відзначають особливих скарг, але у період загострення пацієнти особливо гостро відмічають наступні симптоми:

• розлади стільця, а точніше діарея: дефекація від 3 разів на день, стілець рідкий, неоформлений, з домішками слизу та неперетравленої їжі;

• посилене газоутворення у кишківнику (метеоризм);

• зневоднення (апатія і сухість у роті, втома);

• ниючий та переймоподібний біль в животі у проекції пупка;

• нудота, інколи блювання.

Чим небезпечний хронічний ентерит? Людина не засвоює необхідні поживні речовини, що в наслідку призводить до залізо-дефіцитної анемії, гіповітамінозу, дефіциту цинку, кальцію і тд.

Також можливі гострі ускладнення ентериту: перфорація кишки, яка ускладнюється перитонітом, злуковий процес, який призводить до тонко кишкової непрохідності, високі ризики переродження у рак.

Діагностикою та лікування хронічної форми ентериту займається лікар гастроентеролог. З візуальних методі в призначаються УЗД органів черевної порожнини, за потреби дуоденоскопія з біопсією. Також рекомендовані лабораторні дослідження: ЗАК, біохімія крові, копрограма, дослідження калу на яйця гельмінтів, бактеріальний посів калу.

Курс лікування хронічного ентериту передбачає саме консервативний вплив: корекція харчування, відновлення нормальної мікрофлори, симптоматичну терапію (ліквідацію діареї, усунення болю, усунення запального процесу) і звісно ж – вплив на етіологічний чинник (протиалергічні засоби або антибактеріальна терапія).

Лікування хронічного ентериту – це процес, тривалість та ефективність якого залежить від досвіду лікаря і старанного виконання його призначень пацієнтом.

В медичному центрі Оксфорд Медікал пацієнту допоможе команда професіоналів, які докладуть максимуму зусиль для позитивного результату!

Запис на прийом лікаря: 0503777299, 0673777299.