Лікування дисбактеріозу

Ми часто стикалися із терміном «дисбактеріоз» у телепередачах, на просторі інтернет-блогів, інформаційних порталів.  Чесно кажучи, майже кожен стикався з проблемою дисбактеріозу. Причин може бути маса, про більшість з яких ми навіть не здогадуємося. Чи знаємо ми, що являє собою «дисбактеріоз» і чому він виникає? Які симптоми свідчать про розвиток дисбактеріозу? Як правильно його лікувати?

Бактерії оточують нас повсюди – на поверхнях, у воді, у грунті, навіть частково у повітрі. Навіть у нашому організмі є мільярди бактерій. Деякі просто живуть і не приносять нам жодної шкоди, деякі викликають різні інфекційні захворювання, а деякі – виконують врай важливу функцію, формуючи так звану мікрофлору.

Людський організм містить специфічну мікрофлору шкіри, кишківника, ротової порожнини. У жінок також є унікальна мікрофлора піхви. Мікрофлора складається із бактерій, які виконують свою важливу роль у підтримці гомеостазу. Кишкова мікрофлора є обов’язковим учасником процесів бродіння та гниття, синтезу деяких важливих вітамінів, поглинання важливих мікроелементів. Мікрофлора відіграє навіть імунну функцію. Порушення співвідношення нормальної мікрофлори та патогенної флори призводить до порушення, яке ми називаємо дисбактеріозом.

Дисбактеріоз – це дисбаланс мікрофлори, який полягає у різкому зниженні рівня нормальних корисних бактерій кишківника, який виникає через масу різних чинників. Причинами дисбактеріозу можуть бути:

• неконтрольований прийом антибіотиків без корекції пробіотиками;

• інфекції травного тракту;

• аутоімунні патології;

• імунодефіцитні стани, спричинені фізичними чинниками, хімічними факторами, імуносупресивними препаратами;

• іонізуюче випромінювання;

• НВК (неспецифічний виразковий коліт);

• хвороба Крона;

• гельмінтози;

• амебіаз;

• ферментна недостатність та ін.

Дисбактеріоз зазвичай можна запідозрити, звернувши увагу на анамнестичні дані та скарги пацієнта. Симптоми є неспецифічними і виникають при багатьох патологіях травного тракту. Тому лікарі також базуються на даних лабораторних досліджень та диференціальній діагностиці.

При дисбактеріозі виникають такі симптоми:

• печія;

• відрижка з запахом гнилої капусти;

• біль у животі;

• відчуття загального дискомфорту;

• бурчання в животі;

• метеоризм;

• чергування закрепів та діареї;

• при тривалому перебіг – розвиток анемічних проявів.

Перш ніж призначати лікування дисбактеріозу, лікар повинен бути впевненим у відсутності інших патологій ШКТ, як інфекцій, так і класичних проблем сучасності – загострень хронічних болячок. Тому лікар проводить ретельний збір анамнезу, призначає додаткові візуальні (УЗД ОЧП, інколи ендоскопія) та лабораторні обстеження (загальноклінічні обстеження, бак посів калу, визначення в калі продуктів обміну).

Найкраще лікування – профілактика, тому у випадку призначення будь-яких протибактеріальних засобів лікарі повинні паралельно призначати належну пробіотикотерапію.

Індивідуальний курс лікування дисбактеріозу передбачає не просто медикаментозну терапію, а й формування спеціальної дієти, рухового режиму, режиму відпочинку. Часто необхідна консультація суміжних лікарів: інфекціоніста, імунолога та ін. Варто спочатку ліквідувати патогенну флору і вже тоді заселяти кишківник нормальною флорою, а щоб вона швидко приживалась – провести курс загального зміцнення організму пацієнта.

Не витрачайте вільний час та кошти на неперевірені засоби з аптеки – зверніться до спеціаліста! Запис до лікаря: 0503777299, 0673777299