Діагностика та лікування целіакії

Целіакія – це поліетіологічне мультифакторне захворювання тонкого кишечника, зумовлене непереносимістю глютену, що супроводжується синдромом мальабсорбції. Дане захворювання має декілька імен: кишковий інфантилізм, нетоксичний спру, глютенова ентеропатія.  Поширеність целіакії складає 0,5%, тобто 1 з 200 осіб може мати дане захворювання.

Глютен – це речовина, що насправді міститься у багатьох продуктах. Фактично це суміш білків, що містяться у злакових продуктах. Він викликає запальні ураження на слизовій оболонці у тонкому кишечнику, що призводить до атрофії його ворсинок. Відповідно знижується площа всмоктування основних поживних речовин. 

Чому виникає така реакція на глютен при целіакії? На сьогоднішній день існує декілька теорій причин целіакії: ферментативна (недостатність ферментів для розщеплення глютену), імунно-алергічна (неадекватна реакція імунної системи, яка сприймає глютен як антиген), вірусна (внаслідок перенесених вірусних захворювань), рецепторна (специфічно змінене сприйняття глютену рецепторами), спадкова (якщо хворий один з батьків – ризик захворюваності 10%, якщо двоє – 50%).

Опираючись на те, що саме уражається при целіакії, прийнято поділяти захворювання на такі форми:

• Класична целіакія – симптоматика патології травного тракту. Пацієнт скаржиться на здуття, діарею, зміни кількості та кольору калових мас, схуднення, слабкість. В залежності від віку, дані симптоми можуть проявлятися у пацієнтів з різною інтенсивністю.

• Атипова целіакія – поза кишкові прояви. Дана форма захворювання насправді часто затруднює діагностику, адже симптоматика якраз в останню чергу вказує на проблеми з кишківником. При атиповій целіакії можуть виникати такі стани: герпетиформний дерматит Дюрінга, анемія, кишкові кровотечі, виразки у порожнині рота, ознаки гіпотиреозу, порушення сечостатевої системи, еректильна дисфункція у чоловіків, остеопороз та ін.

• Латентна целіакія – у пацієнта фактично відсутні суб’єктивні скарги, проте патологічний процес продовжує поширюватися.

• Рефрактерна целіакія – форма, яка не піддається лікуванню.

При несвоєчасному діагностуванні целіакії з часом можуть виникати тяжкі ускладнення у вигляді виразок тонкого кишківника зі схильністю до кровотеч, анемії, злоякісних новоутворень, тяжкої кахексії, у дітей – значне відставання у розвитку.

Для діагностики целіакії, лікар повинен звернути увагу на харчування пацієнта, знайти зв’язок між першими проявами захворювання та травмуючими чинниками, що могли спровокувати захворювання.

Поєднавши симптоми у одне ціле, лікар може тільки запідозрити захворювання. Для диференціальної діагностики та точного підтвердження захворювання варто провести ряд обстежень:

• загальний аналіз крові;

• електроліти крові;

• печінкові проби;

• серологічна діагностика - виявлення антигліадинових, ендомізіальних антитіл;

• відеогастродуоденоскопія з прицільною біопсією;

• УЗД органів черевної порожнини та ін.

Лікування целіакії в першу чергу спрямовується на повне виключення глютенвмісних продуктів та переведення пацієнта на безглютенову дієту. Паралельно з дієтою рекомендована загальнозміцнююча терапія: вітаміни, пробіотики, препарати кальцію, заліза.

Мусимо зазначити, що целіакія – не виліковується повністю, але, за умови дотримання рекомендацій лікаря, пацієнт може досягнути ремісії захворювання, що значно покращує якість життя пацієнта.

Для запису на прийом лікаря телефонуйте: 0673777299, 0503777299