Лікування іпохондричних розладів

Люди поділяють на два типи. Перший тип відкладає візит до лікаря, шукає постійні причини, знаходить інші невідкладні справи. Про профілактичні огляди ці особи не хочуть навіть думати. 

Другий тип значно відрізняється. Одноразове явище головного болю сприймається як мігрень і навіть онкопатологія, нежить – невідкладна причина зробити КТ легень, проблеми зі сном – обов’язковий збір комісії лікарів та діагностів. Деякі випадки свідчать про своєрідність характеру, проте деякі – про наявність психічного розладу!

Іпохондрія – це стан, при якому наявні нав’язливі думки про невиліковний стан пацієнта. Пацієнт переконує себе та оточуючих у своїх симптомах і його не покидає думка, що скоро настане його кінець. 

За статистичними даними, більшість іпохондриків – жінки, особливо пані поважного віку. Лікарі виділяють такі групи людей, які переважно страждають іпохондрією:

• люди, що легко піддаються навіюванню, послідовники стадного інстинкту;

• особи, що страждають психозами різного ґенезу та неврозами;

• соціально відчужені люди;

• особи з порушеннями лібідо;

• особи з маячними ідеями.

Що може стати причиною іпохондрії? Здебільшого це надмірний страх за своє здоров’я. Також люди, схильні до цього стану, часто звертають увагу на сумний досвід близьких та знайомих. Кожен випадок онкопатології варто порівнювати симптоматично зі своїм станом і так в тому дусі.

Також іпохондрія може свідчити про органічні та функціональні розлади кори головного мозку, при яких виникає спотворення передачі інформації про стан внутрішніх органів, грубо кажучи, пацієнт може відчувати біль чи дискомфорт навіть тоді, коли на це нема реальних причин.

Прояви іпохондрії можуть виникнути у будь-якому віці у будь-який період. Чесно кажучи, кожен з нас бував свого роду іпохондриком, наприклад у період у період пандемії корона вірусу ми шукали симптоми у себе. Після контакту з людиною, яка скаржиться на шкірні захворювання, ми скаржимось на постійний свербіж шкіри, тобто, список можна продовжувати до безкінечності.

Людина зі справжнім іпохондричним розладом переводить цю ідею у нав’язливий стан, часто її дії стають маніакальними. Існують три форми іпохондрії: маячна, надцінна та нав’язлива.

• Нав’язлива форма характерна незначними проявами тривоги за стан здоров’я, систематичного аналізу свого стану, само обстеженню.

• Надцінна форма іпохондрії – у людини виникає ледь не істерична реакція на появу болю, нежиті чи намацуванні пухлинного утвору. Людина починає одразу займатися лікувальною гімнастикою, сідає на лікувальну дієту, п’є гори вітамінів та інших само призначених препаратів.

• Маячна форма (найтяжча) характерна абсолютною впевненістю у наявності проблеми, недовірою до лікарів, що не погоджуються з думкою пацієнта, суїцидальними думками та діями, галюцинаціями, маренням.

Часто здорові люди вважають себе помилково іпохондриками. Іпохондрики якраз навпаки – вважають що проблема полягає тільки у невиліковній хворобі і констатують факт її наявності. Лікуванням даного стану займається лікар психотерапевт та психіатр. В першу чергу лікарі повинні виключити наявність розладу діяльності кори головного мозку та вегетативних порушень.

Надалі проводиться детальне спілкування з пацієнтом для визначення наявності і форми захворювання. Призначаються медикаментозні середники: нейролептики та транквілізатори. У більш тяжких випадках терапія підлягає корекції.

Запис до лікаря за телефоном: 0503777299, 0673777299