Лікування хронічного риносинуситу

Кожен знає, що неправильне або невчасне лікування більшості з відомих нам  захворювань призводить до переходу проблеми у хронічну форму. Навіть банальний нежить може потягнути за собою низку ускладнень: гайморит, фронтит та інші. Найчастішим ускладненням нежитю є гострий синусит, який за відсутності лікування, в кращому випадку, переходить у хронічний риносинусит.

Хронічний риносинусит – це хронічне запальне ураження носа, а саме його слизової оболонки та придаткових пазух носа, викликане інвазією грибка або бактерій. Хронічний риносинусит триває понад 12 тижнів. Варто зазначити, що при появі загострень інтенсивність симптомів підвищується, проте, при хронічному риносинуситі, по завершенню загострення стан пацієнта не повертається до норми, тільки слабшають симптоми.

Причинами хронічного риносинуситу є:

• перенесені гострі респіраторні захворювання;
• стоматологічні захворювання;
• куріння;
• знижена опірність імунітету;
• перенесені інфекційні захворювання різного роду;
• різного роду порушення носового дихання;
• грибкові захворювання;
• переохолодження;
• алергічні захворювання;

Клінічно розрізняють такі форми хронічного риносинуситу: катаральний, гнійний, поліпозний та кістозний. Також окремо розрізняють алергічний риносинусит, що пов’язаний з сезонним цвітінням рослин. У даному випадку додатково приєднується почервоніння та свербіж шкіри, висип.

При хронічному риносинуситі симптоми наростають поступово. З часом пацієнт починає відмічати такі ознаки:

• поступове зниження нюху;
• постійна закладеність носа;
• часті головні болі;
• витікання гнійних виділень з носа;
• витікання гною по задній стінці глотки;
• гугнявість;
• часте безсоння, як наслідок – дратівливість та втома.

У період загострень симптоми посилюються і виникають ознаки інтоксикації, сильний головний біль, що не минає та біль у ділянці обличчя, підвищена температура тіла та ін.

Період загострень риносинуситів загрожує появою значних ускладнень з боку нервової системи пацієнта. Можливий розвиток невритів, менінгітів чи навіть абсцесу головного мозку.

Таке захворювання як «хронічний риносинусит» робить пацієнта залежним від лікаря-оториноларинголога. Для правильної діагностики стану пацієнта та раннього виявлення ризику ускладнень, лікар проводить загальний огляд, опитує пацієнта щодо його симптомів та їх сезонності, також проводить риноскопію. Для визначення стану додаткових пазух носа, пацієнт скеровується не рентген або КТ.

Щоб визначити тип збудника хронічного риносинуситу, лікарі рекомендують бактеріологічне дослідження (посів мазка з носа).

Лікування хронічного риносинуситу повинно бути своєчасним, індивідуальним та комплексним.

Консервативна терапія при хронічному риносинуситі передбачає:

• ліквідацію збудника (за допомогою антибіотиків або протигрибкових засобів);
• симптоматичну терапію (протизапальні, протинабрякові засоби, судиннозвужуючі засоби;
• загальнозміцнюючу терапію (вітамінотерапія, імунокорекція);
• промивання носа;
• фізіотерапію.

Хронічний риносинусит – це не таке захворювання, при якому можна вдаватися до самолікування та народної медицини. Подумайте про своє здоров’я – при появі симптомів не чекайте до останнього, а одразу зверніться до лікаря. Довіртесь спеціалісту!

Для запису на консультацію варто попередньо зателефонувати: 0673777299, 0503777299.