Лікування кісти Бейкера

Кіста Бейкера – це доброякісне новоутворення колінного суглоба, обмежене капсулою. Кіста Бейкера є результатом запалення елементів суглоба, а саме міжсухожилкових сумок. Ці сумки збільшуються у розмірах і призводять до дискомфорту у коліні при русі. Кіста Бейкера в більшості випадків лікується консервативно без потреби в операції. Але головною умовою є вчасне звернення до лікаря!

Кіста Бейкера є наслідком запального процесу будь-якого із елементів суглоба. Часто кіста Бейкера супроводжується запаленням меніска, ураженням суглобових поверхонь коліна. Це явище також називають грижею колінного суглобу, гігромою коліна і тд. Одним словом, кіста Бейкера – це еластичне пухлино подібне утворення, розташоване під коліном.

Етіологічними факторами, що визначають розвиток кісти Бейкера, є:

• синовіїт;

• гонартроз колінного суглобу;

• травма колінного суглобу;

• зайва вага;

• надмірні навантаження на суглоб;

• вроджена схильність.

Кіста Бейкера може виникати і в людей старшого віку, і в молоді, і навіть у діток. При чому, симптоми можуть відрізнятися.

Невеличка кіста не проявляється особливими симптомами, інколи пацієнт навіть не підозрює про її існування. Але в міру росту симптоматика наростає. Спочатку пацієнт скаржиться на відчуття стороннього тіла під коліном при ходьбі. Коли утворення надто велике, воно може перетискати нервові волокна та судини, через що пацієнта турбуватимуть тягнучий біль, поколювання, порушення рухів у коліні, набряк, оніміння. Пацієнту стає дедалі важче згинати та розгинати ногу у коліні, з часом він е може бігати і відчуває труднощі при ходьбі.

Кіста Бейкера небезпечна своїми ускладненнями. Найбільш частим із них є розрив кісти із виходом рідини у черевце литкового м’яза. При цьому пацієнт відчуває різкий біль, ікри набрякають та червоніють, підвищується температура тіла, пацієнт відчуває слабкість та недомагання.

Окрім того, кіста Бейкера може стати причиною порушення відтоку венозної крові (коли утворення стискає вену), розвитку тромбофлебіту та інших патологічних станів, пов’язаних із венами та суглобом.

Часто пацієнт випадково виявляє кісту Бейкера,звертаючи увагу на забруднення руху. В такому випадку варто одразу звернутися до лікаря, який детально огляне пацієнта, призначить додаткові методи обстеження. Допоміжними діагностичними втручаннями є УЗД колінного суглоба, рентгенографія колінного суглоба. Ці методи допоможуть встановити тип новоутворення, розміри, форму, розташування відносно інших елементів суглоба.

Як лікувати кісту Бейкера? Першочергово лікуванням кісти Бейкера займається ревматолог. Робота лікаря полягає у консервативному лікуванні. Призначаються протизапальні засоби, місцеві мазі, фізіотерапевтичні процедура, спеціальні фізичні вправи, обмеження фізичних навантажень. Якщо протягом 3 місяців консервативне лікування не принесло результату, пацієнта скеровують до травматолога або хірурга, який проведе оперативне видалення кісти в амбулаторних умовах центру, під місцевим знеболенням, або артроскопію – видалення спеціального клапана кісти, який не допускає вихід рідини з неї. Пункція кісти не приносить результату, оскільки через певний час утворення знову наповнюється рідиною.

Не варто чекати ускладнень – звернуться до спеціаліста! Лікарі медичного центру Оксфорд Медікал гарантують якісний результат та комфорт! Запис: 0503777299, 0673777299.