Лікування остеоартрозу

Старіння – це не хвороба, а звичайний фізіологічний процес, який не оминає жодну людину. З віком наше тіло зазнає певних змін, які супроводжуються наростанням анатомо-фізіологічних порушень. Стосується це також кісток. 

Остеоартроз – це найпоширеніше захворювання суглобів у осіб зрілого і старшого віку (40+ років). Воно являє собою дегенеративно-запальні зміни, що уражають кісткову, хрящову тканину і призводять до подальшої деформації суглоба.

Головною причиною виникнення остеоартрозу є невідповідність між нанесенням навантаження на суглоб та компенсаторними механізмами даного суглобу. Причинами цього є механічні перенавантаження, аномалії розвитку скелета, зміни фізико-хімічної структури хряща. При генералізованому поліостеоартрозі можлива генетична схильність.

На початку захворювання виникають обмінні зміни у структурі хрящової поверхні суглоба, знижується його гідрофільність, виникає протеогліканова недостатність. В деяких випадках, хрящ може повністю зникнути. Тоді виникають ділянки ішемії та склерозу на поверхні суглоба. Надалі на цьому місці виникають кисти. На суглобових поверхнях епіфізів навпаки – розростання хряща, утворення остеофітів. Уламки хряща некротизуються, їх фагоцитують лейкоцити і надалі вивільняються спеціальні ферменти, які сприяють виникненню запалення. 

При остеоартрозі частіш за все уражаються великі суглоби, що піддаються найбільшому навантаженню, а саме колінні, кульшові, гомілково-ступневі. 

В залежності від ураженого суглоба, лікарі розрізняють такі форми остеоартрозів:

• кокс артроз - остеоартроз кульшового суглоба;

• гонартроз – остеоартроз колінного суглоба;

• остеоартроз дистальних міжфалангових суглобів;

• поліостеоартроз (хвороба Келгрена).

За клініко-рентгенологічними даними остеоартроз має 3 стадії

• І – незначне обмеження руху суглоба у певному напрямку, звуження суглобової щілини;

• ІІ – відчуття хрусту під час руху суглоба, обмеження рухомості, незначна атрофія прилеглих м’язів, значне звуження суглобової щілини;

• ІІІ – сильна деформація суглоба, обмеження рухомості, майже повне зникнення суглобової щілини, вимушене положення суглоба, поява «суглобових миш»,остеопороз

Окрім обмеження в рухливості суглоба, пацієнти  скаржаться на сильний біль та хруст у суглобах, зранку виникає скутість. Наявний специфічний симптом «стартового болю» - виникнення сильного болю під час перших рухів, надалі з продовженням руху біль зменшується. 

При підозрі на остеоартроз, лікар-ревматолог повинен в першу чергу виключити можливість наявності у пацієнта ревматоїдного артриту, мікрокристалічних артропатій, зокрема подагри, інфекційного чинника захворювання.

Для цього призначаються загально-клінічні лабораторні дослідження (ЗАК, ЗАС, електроліти), ревматоїдна панель, рентгенографія суглобів, ультразвукове обстеження суглобів. Дані методи дозволяють визначити структуру суглоба, виявити його деструкцію, визначити розміри суглобової щілини, виявити продукти обміну у крові, сечі, специфічні показники різних захворювань.

До основних принципів лікування остеоартрозу відносять систематичність та комплексність. Лікар враховує причину та стадію захворювання, його локалізацію, наявність вторинного запалення, супутніх патологій. Для початку варто усунути навантаження на суглоб, обмежити тривале ходіння і довге стояння. Надалі лікар призначає засоби для поліпшення метаболізму суглобового хряща, протизапальну терапію і веде систематичне спостереження за станом пацієнта.

Потурбуйтесь про здоров’я власних суглобів – звертайтесь до лікарів Оксфорд Медікал!

Телефон для запису: 0503777299, 0673777299