Лікування запаморочення в Івано-Франківську

Чи бувало у вас таке, що різко встаючи з ліжка, ви миттю піддавалися силам гравітації і поверталися у початкове положення. У вухах шумить, у очах темнішає, ноги стають ватняними, у голові паморочиться – важко уявити, але у деяких людей це буває набагато частіше.

Що таке «запаморочення» і чому воно виникає?

Зі скаргами на запаморочення пацієнти звертаються до лікаря ледь не найчастіше (звісно ж після скарг на головний біль). Варто зауважити, що запаморочення – це не окрема нозологічна одиниця, це скоріш симптом, який вказує на неврологічне, оториноларингологічне, психічне порушення та ін. Тому спочатку варто зрозуміти що ж таке запаморочення і чому виникає цей стан.

Запаморочення – це втрата рівноваги пацієнтом, відчуття оберту в просторі, руху предметів навколо. За збереження рівноваги людини відповідають кілька структур: вестибулярний апарат у внутрішньому вусі, вестибулярні ядра черепно-мозкових нервів (VIII пара), мозочок, потилична зона кори головного мозку. Тому відповідно від клінічних даних можливо визначити, на якому саме рівні наявне ураження. 

Досить часто до порушень рівноваги призводять травми внутрішнього вуха, отит, лабіринтит, травми головного мозку, пухлина внутрішнього вуха, розсіяний склероз, крововилив у головний мозок та ін.

Також не варто забувати, що запаморочення буває при аерофобії, різкому зниженні артеріального тиску, інтоксикації.

Клінічна картина при запамороченнях

Запаморочення поділяються на пароксизмальні (схильні до рецидивів) та хронічні, також на вестибулярні та не вестибулярні. Вид запаморочення визначає лікар-невропатолог після проведеної діагностики.

Різні пацієнти по-різному описують симптоматику запаморочення. Універсальними симптомами при запамороченні є:

• відчуття, ніби людина рухається, хоча візуально навколишнє середовище не змінюється;

• поруч з цим виникає відчуття страху, нудота;

• людині важко втриматись на ногах, особливо з заплющеними очима;

• виникає відчуття ніби людина у стані алкогольного сп’яніння, вона не може ідеального чітко контролювати свої рухи, хода стає хиткою;

• щоразу при різкій зміні положення – шум у вухах, потемніння в очах.

Запаморочення можуть виникати самостійно, а можуть бути спровоковані такими факторами як гіпоксія, стрес, втома, вживання алкоголю, навіть у помірних дозах, перегляд телепрограм, де багато яскравих картинок та ін. 

Діагностика та лікування запаморочень

Варто знати, що запаморочення як симптом виникає більш ніж при 80-ти різних захворювань. Тому спочатку рекомендовано консультація невропатолога та проведення діагностичних тестів (тест Ромберга, перевірка рефлексів, перевірка слуху), також призначається консультація оториноларинголога, нейрохірурга, ЕКГ, УЗД судин голови та шиї.  Також проводять лабораторну діагностику: ЗАК, біохімічний аналіз крові, рівень глюкози натще, рівень азоту та сечовини. 

За потреби (підозра на онкологію чи інші захворювання), лікар невропатолог призначає МРТ голови.

Лікування запаморочення залежить від причини, яку варто ліквідувати. Обов’язково варто забезпечити благополуччя пацієнта і зниження інтенсивності запаморочення. У план лікування входять спеціальні фізичні вправи та медикаментозна терапія (препарати з нейромедіаторною дією, ноотропні препарати, вазо тоніки, антиоксиданти, вітаміни).

При правильному індивідуальному підході і своєчасній діагностиці можна очікувати хороших результатів! Завітайте на прийом до лікаря-невропатолога і ви будете у цьому особисто переконані!

Для запису телефонуйте: 067 3 777 299, 050 3 777 299