Лікування мононейропатії

Мононейропатії – порушення чутливості та слабкість рухів ділянки, яку іннервує уражений нерв. Також до мононейропатій відносять надмірне перерозгинання суглобів, що виникає переважно як наслідок травм.

При гострій мононейропатії основною причиною є травматизація. Травма може бути одиночною та різкою, проте також поширений варіант постійних дрібних травм (наприклад професійні травми: вібрація, робота з дрібними інструментами). Тривале та систематичне натискування на ділянку одного і того ж суглоба може призвести до компресійної мононейропатії, відповідно постійне стиснення (гіпсова пов’язка) призводить до компресійного паралічу. Тунельна мононейропатія виникає внаслідок стискання нерва у вузькому каналі.

Також причинами мононейропатій можуть бути пухлинне ураження, крововилив в ділянку нерва, вплив іонізуючого випромінювання, холодові чинники.

Множинні мононейропатії є наслідком системних захворювань сполучної тканини (ревматичний артрит, системний червоний вовчак, вузликовий поліартереїт), інфекційних патологій ( хвороба Лайма), саркоїдозу, цукрового діабету.

Симптоматика мононейропатій в першу чергу вказує на порушення чутливості і загальної аферентної та еферентної провідності нерва. До переважаючих симптомів мононейропатій відносять біль, парестезії, слабкість.

Варто зазначити, що при ураженні рухових нервів розвивається слабкість без больового синдрому, а при ураженні чутливих навпаки відмічається порушення чутливості, біль, проте слабкість не спостерігається. Це відіграє важливу роль при диференційній діагностиці.

Специфічні симптоми вказують на те, який саме нерв уражений. Найчастіше уражаються:

1. Ліктьовий нерв – як наслідок постійної опори на лікті, сильного удару в ліктьовий суглоб, пізнього паралічу ліктьового нерва. Симптоматично відмічається парестезії, втрату чутливості мізинця і долонної поверхні безіменного пальця, деформація привідного м‘яза великого пальця, спостерігається специфічне положення кисті за типом «пташиної лапи».

2. Карпальний нерв – буває одно- і двохстороннє ураження, при значній компресії серединного нерва. Симптоматично виявляють болі в ділянці плеча та передпліччя, що посилюються вночі, спотворення чутливості 1, 2 і 3 пальців кисті (долонна поверхня), атрофія м‘яза, що відводить великий палець руки.

3. Малогомілковий нерв – компресія нерва малогомілковою кісткою при тривалому лежанні або при звичці схрещувати ноги. Відмічають слабкість м’язів-розгиначів стопи, порушення чутливості передньої поверхні гомілки та тильної сторони стопи.

4. Променевий нерв – при стисненні нерва до плечової кістки. Досить часто це ураження називають «паралічем садової лавки», адже відтворити таку компресію можна, якщо довгий час опиратися плечем та ліктем до спинки лавки або стільця. Спостерігається слабкість м’язів-розгиначів передпліччя та кисті.

Першочергово варто вияснити причину мононейропатії і одразу ж усунути травмуючий чинник. Для цього варто вияснити анамнез пацієнта, звернути увагу на ділянку ураження та скарги. Обов’язково підтвердити інструментальними дослідженнями, адже суб’єктивні скарги можуть бути помилковими. Варто попередити пацієнта, що якщо не ліквідувати вчасно проблему, тоді можлива атрофія нерва і ділянок його іннервації.

Лікування мононейропатії залежить безпосередньо від причини, лікуванням якої займатиметься спеціаліст відповідного відділення. Рекомендовані консультації не тільки невропатолога, а й суміжних у цьому плані спеціалістів: ревматолога, хірурга, також УЗД. За потреби призначаються не стероїдні протизапальні засоби, анальгетики, у важких випадках глюкокортикостероїди.

Потурбуйтесь про власне здоров’я – зверніться до спеціаліста!

Запис за телефоном: 777 299