Лікування лямбліозу

В останні роки значно загострилось питання поширеності лямбліозу. За даними ВООЗ щорічно у світі реєструють близько 1 млн. нових випадків захворювання, що зумовлено проблемою гігієни рук, обробки води та продуктів харчування.

Лямбліоз – протозойне захворювання, яке зумовлене проникненням в організм людини патологічного одноклітинного джгутикового збудника - лямблії. Людина  заковтує, або з забрудненою водою, або з брудними продуктами, цисти лямблій, які надалі оселяються у її кишківнику і активно розвиваються та, перетворившись у дорослих особин, розмножуються. Збудник подразнює слизову оболонку тонкого кишківника, цисти його переходять у товстий кишківник і надалі – з калом у навколишнє середовище, де їх може знайти новий «хазяїн».

Дане захворювання є сезонним, більшість випадків зараження виникають у період з червня по жовтень. Найчастіше лямбліоз діагностують у дітей віком до 5 років та у дорослих 30-40 років.

Виділяють дві клінічні форми лямбліозу:

• гостра (первинне зараження);

• хронічна (рецидивуючий затяжний перебіг).

Симптоматика лямбліозу є досить бідною. Звісно, все залежить від віку пацієнта та інтенсивності проникнення лямблії в організм, форми захворювання, проте в більшості воно протікає латентно. 

В залежності від локалізації лямблій, розрізнять такі види лямбліозу:

• кишковий;

• панкреато-біліарний;

• позакишковий;

• змішаний.

Пацієнти з гострою формою захворювання в основному скаржаться на диспепсичні розлади (нудота, діарея, біль у правій підреберній ділянці, гіркота у роті), підвищення температури тіла, загальне нездужання, дратівливість, неспокій, швидка втомлюваність. 

При хронічній формі виникають певні зміни з боку шкіри, які можуть вказати лікареві на дане захворювання:  блідість, хейліт (потріскані губи), «гусяча шкіра» на розгинальних поверхнях рук та ніг, фолікулярний точковий кератоз. З часом пацієнт значно худне, при незміненому раціоні.

З боку серцево-судинної системи виникають такі ускладнення як юнацька гіпертонія, екстрасистолія.

Вищеперераховані симптоми зумовлені тим, що лямблії у процесі життєдіяльності виділяють продукти обміну, токсини, які несуть негативний вплив на шлунково-кишковий тракт, нервову систему. 

Для того, щоб поставити чіткий діагноз – «лямбліоз», варто підтвердити наявність лямблій або цист у організмі людини. Для цього лікар-інфекціоніст призначає проведення лабораторного аналізу калу для виявлення цист лямблій та дорослих особин. Також можливе проведення серологічної діагностики – визначення специфічних антитіл в сироватці крові пацієнта (можна продіагностувати на 14-й день після інвазії).

Лікування лямбліозу проводиться у три етапи. Перший етап включає дієтотерапію, дезінтоксикацію, прийом ентеросорбентів, застосування жовчогінних препаратів, посилення імунітету. До наступного етапу включають антипротозойні препарати, антигістамінні, ентеросорбенти. Третій етап – підтримуюча терапія, що включає дієту, пробіотики та вітамінні препарати. 

Як вберегти себе від лямбліозу? Для профілактики лямбліозу лікарі радять дотримуватися гігієни рук, звернути увагу на правильну обробку харчових продуктів, в жодному разі не вживати воду з неперевірених джерел, знищувати комах у приміщеннях, де готують та зберігають їжу. 

Якщо ви запідозрили лямбліоз у себе чи у близької людини – не хвилюйтесь! Зверніться до лікаря-інфекціоніста медичного центру «Оксфорд Медікал»! Саме тут вам нададуть якісну своєчасну медичну допомогу!

Телефонуйте: 050 3 777 299, 067 3 777 299