Лікування кору

Кожен з нас знає про класичні «дитячі» інфекції – вітрянку та кір. І, якщо в дитячому віці ці захворювання переносяться здебільшого дуже легко, то у дорослому віці виникає ризик розвитку значних ускладнень.

Кір – це специфічне вірусне захворювання, що характерне висипом та ураженням дихальних шляхів. Кір характерний різким початком та швидким розвитком симптомів.

Кір викликається вірусом, що передається повітряно-краплинним шляхом від хворої людини. Головне питання – коли хворий є заразним? Лікарі схиляються до думки, що період заразності кору триває від 2-х останніх днів інкубаційного періоду до 4-го дня після появи висипу. Після 4-го дня, пацієнт вважається епідеміологічно безпечним для здорових людей. Вірус не передається контактним шляхом через предмети побуту.

Періодами кору є інкубаційний, катаральний, період висипу та період одужання. Інкубаційний період – час від проникнення вірусу до першого симптомного прояву. Катаральний період характерний розвитком симптомів загальної застуди: головний біль, ломота в тілі, біль у м’язах, недомагання, проблеми зі сном, підвищення температури тіла, вірусний кон’юктивіт. Інфекціоністи виділяють специфічну симптоматичну тріаду продрому кору – тріаду Стімсона, яка включає нежить, кашель та кон’юктивіт.

Період катару завершується із появою специфічних сіруватих плям з гіперемічним обідком на слизовій оболонці рота (плями Копліка).

Період висипу починається із появи плямисто-папульозного висипу:

• 1 день – потилиця, завушна зона, обличчя та шия, верхня половина тулуба;

• 2 день – весь тулуб, руки та стегна;

• 3 день – поява нового висипу на гомілках та стопах, висип на обличчі блідне.

Елементи висипу можуть досягати 1 см в діаметрі, зливатися між собою, групуватися. Найінтенсивніше вони виражені на верхній половині тіла. Окрім висипу пацієнта турбує лихоманка, сильна світлобоязнь та слабкість, осиплість голосу, розлади шлунково-кишкового тракту. Інтоксикація наростає аж до неврологічного ураження, що проявляється сильною апатією та сонливістю, пригніченням діяльності головного мозку.

В тяжких випадках на тлі звичайного висипу проявляються петехії – дрібні підшкірні крововиливи. Особливо небезпечним є кір для осіб, що страждають аутоімунними патологіями, захворюваннями сполучної тканини, хронічними захворюваннями серця та судин, лімфаденопатіями, інфекційним мононуклеозом та ін.

Діагностика кору є не складною, адже досвід лікаря дозволяє визначити специфічні ознаки під час огляду та опитування. Лікар також визначає контактних осіб, що були із пацієнтом у період високої заразності.

Для верифікації чіткого діагнозу лікар може призначати додаткові лабораторні обстеження, а саме ЗАК, ПЛР мазків із зіву, діагностику специфічних імуноглобулінів методом ІФА. Часто, враховуючи стрімкий розвиток вірусу, лікарі рекомендують огляд у невропатолога та рентген ОГК.

Пацієнтам рекомендований постільний режим, дієтичне харчування, нормалізацію водного балансу. Оскільки специфічної етіотропної терапії не розроблено, лікарі формують індивідуальний курс для боротьби з інтоксикацією, усунення симптомів, відновлення пацієнта та зміцнення імунного опору.

Антибіотики призначають тільки у випаду приєднання бактеріальних ускладнень, таких як бактеріальний отит, бронхіт чи пневмонія. При типовому перебігу антибіотики не доцільні.

Самолікування може тільки зашкодити вам. Зверніться до лікаря! Запис: 0503777299, 0673777299