Лікування підгострого тиреоїдиту

Захворювання щитоподібної залози є надзвичайно поширеними серед жителів Прикарпаття. Вони можуть бути як первинними, так і вторинними, тобто наслідками перенесених інфекційних захворювань, наслідками гормональних змін та ін. Одним з прикладів є підгострий тиреодит.

Підгострий тиреоїдит (або також тиреоїдит де Кервена, гранулематозний тиреоїдит чи гігантоклітинний тиреоїдит) – це запальне захворювання щитоподібної залози, спровоковане перенесеними вірусними захворюваннями.

Існує стала закономірність щодо етіопатогенезу тиреоїдиту. Мусимо зауважити, що якщо гострий тиреоїдит викликається переважно бактеріальним збудником, то причиною підгострого тиреоїдиту є перенесена вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, а саме: аденовірус, вірус Епштейн-Барра, інфекційний мононуклеоз, паротит (свинка), вірус Коксакі та ін. 

Мусимо зауважити, що ці віруси не обов’язково викличуть підгострий тиреоїдит, зазвичай накладаються різні несприятливі фактори, наприклад спадковість (пацієнти з діагнозом «підгострий тиреоїдит» часто є носіями гену HLA-BW35 і HLA-DR5).

Внаслідок появи запальних реакцій у щитоподібній залозі, відбувається руйнування її фолікулів, як наслідок – масове вивільнення тиреоїдних гормонів у кров. Виникає тиреотоксикоз або тиреотоксична стадія підгострого тиреоїдиту. Велика кількість гормонів у крові в свою чергу блокує вивільнення аденогіпофізом тиреотропного гормону, який повинен активувати здорові фолікули залози, тому вона фактично не функціонують (гіпотиреоїдна стадія)

При підгострому тиреоїдиті симптоми виникають гостро, тому у даному випадку пацієнти зазвичай не затягують  з прийомом лікаря. Скарги, які притаманні при під гострому тиреоїдиті:

• підвищення температури тіла;

• біль на передній поверхні шиї (проекція щитовидної залози) що посилюється під час ковтання;

• тремтіння рук;

• тахікардія;

• кволість;

• збільшення щитоподібної залози.

Захворювання протікає стадійно. Розпочинається з гострої фази, потім гіпотиреоїдна, надалі фаза одужання зі зникненням симптомів, або фіброзне заміщення тканини залози.

Якщо лікар-ендокринолог після опитування та фізикального огляду запідозрює  підгострий тиреоїдит, то пацієнту рекомендовано додатково такі види обстеження:

• лабораторна діагностика (підвищення ШОЕ, анемія,  підвищення рівня тиреоїдних гормонів, ТТГ – знижений, підвищення рівня гамма-глобулінів та фібриногену);

• ультразвукова діагностика (різноманітна структура щитоподібної залози за рахунок численних гіпоехогенних включень, збільшення щитоподібної залози, зміна контурів);

• за потреби – пункція щитоподібної залози з подальшим дослідженням вмісту.

Ці обстеження необхідні для проведення диференціальної діагностики з аутоімунним тиреоїдитом, тиреотоксичним зобом та ін.

Лікування підгострого тиреоїдиту полягає у консервативних методах – призначенні протизапальних засобів, глюкокортикостероїдів, противірусних засобів, бета-адреноблокаторів (для усунення симптомів тиреоїдизму), при появі гіпотиреозу – препарати тироксину, загальнозміцнююча терапія. 

Систематичне відвідування лікаря, дотримання рекомендацій щодо лікування та ведення здорового способу життя значно підвищують шанси на швидке одужання! А ми вам у цьому допоможемо!

Потурбуйтесь про своє здоров’я та не займайтесь самолікуванням! Для запису телефонуйте: 0673777299, 0503777299