Лікування хронічного циститу в Івано-Франківську

Кожен пацієнт чи пацієнтка, які бодай раз запідозрили у себе цистит, умовно поділяються на дві групи. Перша група знає, що симптоми можна перечекати, і вони згаснуть самі, тому надають перевагу очікуванню, що насправді не дуже розумно. Друга група боїться появи хронічного циститу і якомога швидше звертаються за медичною допомогою.

 Хронічний цистит – це запальне ураження всіх стінок сечового міхура, характерне періодами загострення та ремісії. Патологічні зміни при хронічному циститі характерні потовщенням стінок міхура, набряком сполучної тканини, втратою еластичності сечового міхура. На слизовій оболонці можуть виникати так звані мікрогрануляції, що схильні до кровоточивості. Можливі навіть мікроабсцеси та виразки.

Чому виникає хронічний цистит?

Хронічний цистит часто пов’язаний з певними аномаліями будови сечового міхура або сечівника, наприклад наявністю пухлинних утворень, дивертикулів, конкрементів та ін.). У жінок виявлений чіткий взаємозв'язок між неспецифічними запальними ураженнями органів малого тазу та хронічним циститом. Це пояснюється систематичною міграцією мікроорганізмів між цими двома середовищами.

Також хронічний цистит розвивається при таких супутніх патологіях, як цукровий діабет, ентерити та коліти різної етіології, ураження спинного мозку на різних рівнях. Відповідно причини і впливають на розвиток клінічної картини.

Клінічні особливості хронічного циститу

Хронічний цистит вирізняється серед інших хронічних захворювань тим, що кожен період ремісії та загострення можуть відрізнятися між собою за тривалістю, симптомами та інтенсивністю. У когось сильно виражений больовий синдром (біль під час позиву та наприкінці сечопуску), у когось – дизуричний чи сечовий.

Розрізняють дві форми хронічного циститу:

1. Перша – характерна безперервним перебігом з різною інтенсивністю. Симптоматика може як бути значно вираженою в об’єктивному та суб’єктивному плані, так і згасати. Клінічні прояви не залежать від рівня лейкоцитів та бактерій у сечі. 
2. Друга – менша частота прояву об’єктивних та суб’єктивних ознак, у період ремісії змін у аналізі сечі немає.

Варто зазначити, що при ослабленому імунітеті чи нераціональній терапії виникає ризик поширення інфекції до нирок. У таких випадках пацієнт скаржиться на тупий біль у попереку, підвищену температуру тіла, загальні прояви інтоксикації. Також можливе рубцювання шийки сечового міхура, з наступними ускладненнями (затримка сечі, парацистит, перфорація сечового міхура, перитоніт).

Діагностика та лікування хронічного циститу

Для діагностики хронічного циститу, лікар-уролог повинен уважно вивчити кожен прояв захворювання, оцінити тривалість та інтенсивність різних періодів, стан пацієнта. 

Рекомендовано систематичне проведення загального аналізу сечі для визначення ступеню піурії (рівня бактеріурії та лейкоцитурії), бактеріологічного посіву сечі для визначення збудника та його реакції на антибактеріальну терапію.

УЗД сечового міхура призначають задля виявлення можливих змін з боку самого органа. Також лікарі призначають цистоскопію – ендоскопічний огляд сечового міхура. Часто виникає потреба у консультації суміжних лікарів: гінеколога, ендокринолога, невропатолога та ін.

Лікування хронічного циститу потребує часу та зусиль, як пацієнта, так і лікаря. Необхідна не тільки медикаментозна терапія, а й фізіотерапія, корекція харчового раціону пацієнта, абсолютна відмова від паління та алкоголю, помірні фізичні навантаження, повний захист від переохолодження.

Ваше здоров’я потребує відповідального ставлення до себе. Тому не нехтуйте візитом до лікаря. Для запису варто попередньо зателефонувати: 0673777299, 0503777299