Лікування гострого циститу

Люди, які коли-небудь стикались з проблемою циститу, згадують це захворювання як страшний сон. А похід в туалет «по-маленькому» асоціюється з болем та дискомфортом. Насправді, цистит є доволі поширеною хворобою, що пов’язано зі значною кількістю етіологічних чинників та провокуючих факторів. 

Цистит – це запалення слизистої оболонки сечового міхура, може бути як первинним, так і вторинним, гострим та хронічним. У жінок дане захворювання зустрічається в рази частіше, аніж у чоловіків. Це пояснюється анатомічними відмінностями сечівника: у жінок короткий та широкий, у чоловіків – довгий та вузький. Відповідно, інфекційні агенти, які потрапляють зовні, не завжди встигають пройти по уретрі до сечового міхура у чоловіків.

Збудниками гострого циститу є частіш за все патогенна та умовно-патогенна флора: кишкова паличка, стрептококи, стафілококи та ін. Також уражаючими чинниками можуть бути: сильна дія термічного або хімічного агента, хірургічні втручання, дія токсинів, радіаційного опромінення.

Сечовидільна система, зокрема сечовивідні шляхи людини, мають свої механізми захисту від несприятливих чинників навколишнього середовища. Відповідно, патологічний процес не виникне від одного проникнення збудника ззовні. Ефект закріплюється такими чинниками:

• дистрофічні та застійні процеси у стінці сечового міхура;

• систематичне підвищення тиску всередині міхура;

• зниження імунних сил організму;

• цукровий діабет;

• переохолодження та ін.

Гострий цистит виникає буквально за кілька годин після дії провокуючого чинника, різко і болюче, часто вночі, що змушує пацієнта буквально ночувати біля туалету. Основні симптоми:

• частий сечопуск – в середньому через кожні 10-15 хвилин;

• інтенсивний тягучий біль внизу живота, що виникає під час позивів та наприкінці сечопуску (за останньою краплею);

• виділення мізерної кількості крові з уретри, що можна розгледіти на папері;

• виділення каламутної сечі малими порціями;

• часті позиви до сечопуску та їх імперативність викликають нетримання сечі у пацієнта;

• дратівливість, порушення настрою;

• інколи підвищення температури тіла та ознаки загальної незначної інтоксикації.

Інтенсивність гострого циститу знижується буквально на 2-3 день, навіть при відсутності терапії, тому пацієнти нехтують лікуванням. Симптоми можуть повністю зникати на 5-8 день. Та, на жаль, хвороба повертається при незначному впливу подразника і може призвести до таких ускладнень як пієлонефрит, хронічний цистит та ін.

Діагноз гострого циститу ґрунтується як на даних скарг пацієнта та даних лабораторного обстеження. Важливу роль у діагностиці відіграє загальний аналіз сечі та бактеріальний посів сечі на визначення збудника. У загальному аналізі сечі відмічається значна лейкоцитурія та бактерієурія. За фізичними даними колір та прозорість сечі порушені, питома вага підвищена. Загальний аналіз крові дозволяє виявити у загальному наявність запального процесу. Бактеріальне дослідження дозволить визначити тип збудника та одразу визначити його чутливість до антибактеріальних засобів.

УЗД нирок та сечового міхура дозволять виявити локальні патологічні ураження, визначити кількість залишкової сечі. Ендоскопічні форми обстежень сечової системи при гострому циститі не рекомендовані.

Лікування гострого циститу передбачає ліквідацію збудника, покращення загального стану пацієнта, внормування сечовиділення, усунення неприємних симптомів, попередження ускладнень.

Не варто терпіти – зверніться до лікарів Оксфорд Медікал! У нас ви отримаєте вчасну якісну допомогу!

Запис за телефоном: 0673777299, 0503777299