Структури нашого ока потребують постійного зволоження. Та не хвилюйтесь, наш організм і про це потурбувався. У людини функціонує така система як слізний апарат. Він включає орган, що продукує сльозу – слізну залозу, та сльозовивідні шляхи – слізні точки, слізні канальці, слізний мішечок, носо-слізний канал. Захворювання слізного апарату є не менш поширеними ніж захворювання ока, а в особливості таке захворювання як дакріоаденіт.
Що таке дакріоаденіт?
Дакріоаденіт – це запалення залози, що продукує сльозу, яке може протікати як гостро, так і хронічно.
Що викликає дакріоденіт? Передусім дане захворювання виникає внаслідок перенесення вірусних та бактеріальних інфекційних (грип, скарлатина, ангіна, паротит та ін.). Хронічні форми виникають при хронічному лімфолейкозі, туберкульозі.
Патогенетично це відбувається таким чином: збудник проникає всередину залози, там веде активний спосіб життя, росте і розмножується. Це викликає запалення слізної залози і ряд специфічних неприємних симптомів.
Клінічні симптоми дакріоаденіту
Симптоматика дакріоденіту є доволі специфічною, спочатку виникає припухлість верхньої повіки, яка супроводжується класикою місцевого запалення: набряк, місцева гіпертермія, біль, почервоніння, неможливість повністю розмикати повіку, збільшуються підщелепні лімфовузли. Слізна залоза збільшується, тому при вивертанні повіки лікар офтальмолог бачить пальпебральну частину слізної залози (яка в нормі не видима).
Очна щілина пацієнта звужується, спроба подивитися у бік ураження викликає біль та дискомфорт. Тому з часом виникає така проблема, як зміщення вісі очного яблука. Око, що знаходиться під ураженою повікою, повертається вниз і до носа. Тому виникає таке порушення зору як диплопія – двоїння в очах.
При несвоєчасному лікування інфільтрат, що утворився, розкривається, гній виходить у кон’юктиву, виникає флегмона або абсцес.
Хронічний дакріоаденіт має не настільки виражену симптоматику, пацієнт тільки скаржиться на збільшення повіки та неповне її розмикання. Проте,виникає інша проблема: хронічний дакріоаденіт варто вчасно продиференціювати з іншими серйозними захворюваннями, як доброякісні та злоякісні новоутворення, алергічні реакції, укуси комах та ін. Тому від правильної діагностики залежить подальший перебіг захворювання та прогноз.
Діагностика і лікування дакріоденіту
Окрім клінічних даних та анамнезу, варто провести ряд діагностичних процедур:
пальпування залози, вивертання верхньої повіки;
визначення перенесених інфекційних захворювань;
загальний аналіз крові (спостерігаємо високий рівень ШОЕ та зсув даних лейкоцитарної формули вліво);
взяття мазка для бактеріального посіву з визначенням чутливості до антибіотиків;
офтальмометрія;
УЗД повік.
Коли сформовано діагноз «дакріоаденіт», лікар-офтальмолог призначає системне лікування, як місцеве, так і загальне. Місцево призначають краплі з антисептиком, промивання розчинами з антибіотиком, сухе тепло (поки нема стадії нагноєння). Загально призначають антибіотикотерапію, протизапальні препарати, антигістамінні препарати, загальнозміцнююча терапія, вітамінотерапія.
При появі підозри на дакріоденіт, не допускайте появи ускладнень, зверніться до лікаря офтальмолога! Адже на початкових етапах захворювання не несе небезпеки і піддається ефективному лікуванню! Ми потурбуємось про ваше здоров’я!
Для запису до лікаря-офтальмолога варто тільки зателефонувати: 067 3 777 299, 050 3 777 299.
