Лікування переломів кісток

Майже кожен стикався з переломом кістки. Неважливо, в юному чи дорослому віці, хтось обмежувався переломом фаланги пальця, а комусь щастило набагато менше. Але дещо спільне в цих людей є – цю подію вони запам’ятають надовго.

Перелом – це, грубо кажучи, порушення цілісності кістки, яке виникає під дією механічного чинника або появи новоутворень. Небезпека перелому полягає у можливості супутнього ушкодження м’яких тканин, порушення цілісності шкіри судинного-нервових пучків.

Перелом можуть плутати з забоями та розтягненнями, адже симптоматика досить подібна. Адже у всіх цих випадках пацієнт скаржиться на сильний нестерпний біль, набряк, гематому, неможливість руху через біль. Але звертаємо вашу увагу на ознаки, які дають 100% достовірність того, що у вас є перелом. Цими ознаками є:

• укорочення кінцівки;

• деформація кінцівки;

• рух кінцівки за межами суглоба;

• зяяння уламків кістки в рані;

• крепітація ділянки перелому при пальпації;

• рентген підтвердження.

Невчасне надання медичної допомоги може принести значні небажані ускладнення. Наприклад, неправильне зрощення кістки, що несе як неестетичний вигляд, так і значне порушення функціонування. Також можливий великий ризик жирової емболії – потрапляння внутрішнього вмісту кістки у кров’яне русло.

Перлом виникає або під дією різкого сильного чинника, або під час тривалого поступового формування новоутворень або на кістці, або поблизу кістки. Варто зазначити, що навіть при однаковій силі механічної дії, є різний ризик перелому. На це впливають такі чинники, як вік, стан кісткової тканини, рівень кальцієвого обміну, наявність таких патологій як остеопороз, остеомієліт, гіпопаратиреоз та ін.

Класифікація переломів включає різні фактори. Тому розрізняють:

• за станом шкірного покрову: відкриті (порушена цілісність шкіри) та закриті (цілісність шкіри не порушена);

• за своєю етіологією: вроджені і набуті;

• за ступенем можливі повні  (зв’язок між кістками повністю розірваний) та неповні (тріщина);

• за кількістю: прості, комбіновані та поєднані;

• за розміщенням: метафізарні, діафізарні, епіфізарні.

Щоб усунути ризик певних ускладнень, допомогу пацієнту варто надати негайно. Якщо у пацієнта відкритий перелом, варто в першу чергу зупинити кровотечу. Світла кров масивним потоком – артеріальна кровотеча – варто накласти джут, темно-червона кров – венозна кровотеча – варто накласти тугу пов’язку, дрібна кровотеча – асептика рани і прикладання чистої пов’язки. Надалі варто провести знеболення (охолодження кінцівки і за можливості прийом чи ін’єкційне введення знеболювальних. І обов’язково потрібно провести іммобілізацію, точніше тимчасове знерухомлення кінцівки і негайно звернутися до травматолога або ж викликати швидку.

Травматолог огляне кінцівку, визначить скарги, призначить додаткову рентгенографію для підтвердження перелому. При наявності рани, лікар проведе її санацію, зупинить кровотечу, забезпечить профілактику інфекційних ускладнень. Надалі лікар проводить надійне знерухомлення кінцівки за допомогою гіпсової пов’язки або скотчкаст. В залежності від зони перелому, рекомендовано специфічні методи знерухомлення, які визначає тільки лікар! Також тривалість знерухомлення залежить від багатьох своєрідних чинників, і самостійно вирішувати, що «якщо не болить – можна знімати гіпс» КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!

Для отримання дійсно якісної допомоги зверніться до лікаря!

Запис за телефоном: 0673777299, 0503777299