Лікування коксартрозу

Кульшовий суглоб – це місце з’єднання тазу зі стегновою кісткою. Амплітудність суглоба є досить високою, проте з віком при зниженні загальної рухомості або при певних захворюваннях, функціонування суглоба стає все гіршим. Частою проблемою, що виникає з цим суглобом є артроз кульшового суглоба, іншими словами коксартроз.

Коксартроз – це хронічне, повільно прогресуюче дегенеративне ураження хряща та зв’язкового апарату кульшового суглоба. Нехай це захворювання не є повністю виліковним, але при вчасну медичному втручанні ми можемо зупинити дегенеративні процеси і частково відновити функцію суглоба та покращити якість фізичної активності пацієнта.

Головну роль в патогенезі відіграє порушення кровопостачання тканин суглоба, недостатня кількість синовіальної рідини та надмірні фізичні навантаження на суглоб. Посприяти цьому можуть такі фактори:

• захворювання хребта, порушення постави;

• надмірна вага;

• вроджені аномалії суглоба;

• дисплазія суглобових поверхонь;

• обмінні розлади;

• ниркова недостатність;

• травми суглоба як свіжі, так і задавнені;

• захворювання сполучної тканини;

• інфекційні захворювання та ін.

Варто зауважити, що коксартроз може бути або первинним, або вторинним, тобто наслідком іншого первинного захворювання.

Симптоми коксартрозу вказують на порушення його функціонування та появу загальних ознак захворювання. Часто пацієнт скаржаться на біль у суглобі, який виникає спочатку при тривалих рухах, згодом навіть у стані спокою. Відмічається сильна важкість (скутість) суглоба, коли пацієнт хоче попрацювати суглобом після тривалого відпочинку, наприклад зранку після сну.

Специфічною особливістю коксартрозу є так званий «блокадний біль», який виникає внаслідок потрапляння у суглобову порожнину відмерлого шматочка хряща («суглобової миші»). Біль є дуже різким та нестерпним, так би мовити, блокує рух пацієнта, який може відновитися тільки після зміщення цього шматочка.

Окрім цього можлива припухлість в ділянці суглоба, значне обмеження рухів, відчуття тертя в суглобі при рухах. Об’єктивно можна помітити, що пацієнт кульгає, ходить досить повільно, м’язи стегна з ураженого боку атрофовані, тому стегно в об’ємі буде значно меншим. Тому внаслідок цього може бути сколіоз або сутулість, поява «качиної ходи».

Встановити діагноз коксартрозу можуть тільки лікарі ортопед травматолог або ревматолог. Для дійсної верифікації лікарі проводять огляд пацієнта, детально опитують його, вимірюють амплітудність руху кінцівки у суглобі, визначають кут згинання суглоба та проводять інші діагностичні тести. Додатково призначаються візуальні методи обстеження: рентген та УЗД кульного суглоба. Ці методи дозволять визначити стан суглобового апарату, встановити стадію захворювання. Лабораторна діагностика дозволяє побачити будь які зміни з боку обміну речовин, виявити інфекційного збудника, встановити наявність запального процесу.

Лікування коксартрозу давно вийшло за рамки медикаментозного втручання. Оскільки медикаменти здатні тільки усунути ознаки запалення та біль, лікарі проводять додаткові втручання, які дозволяють зупинити прогресування проблеми і відновити функцію суглоба, а саме фізіотерапевтичні процедури, лікувальні вправи, масаж. Більше деталей та запис до лікаря за телефоном: 0503777299, 0673777299