Лікування гідраденіту

Проблеми з пітливістю приносять дискомфорт кожній людині. Якщо хтось бореться тільки з ненависними мокрими плямами під пахвами, використовуючи найсильніші антиперспіранти та дезодоранти, то хтось стикається з більш неприємним наслідком – гідраденітом.

Гідраденіт – це запальне ураження апокринової потової залози, що зумовлено її закупоркою. Захворювання виникає на тих ділянках тіла, де є активні апокрифові залози: пахова та пахвинна зони, калитка, статеві губи. Особливо актуальною є проблема у осіб з надмірною пітливістю: особи пубертатного віку, чоловіки та жінки 35-45 років, особи з ендокринним захворюваннями.

Збудником гідраденіту є золотистий стафілокок. Його проникнення обумовлене різними причинами. Ризик появи гідраденіту підвищують такі фактори, як:

• порушення правил гігієни;

• травматизація шкіри при голінні чи епіляції;

• ослаблення імунітету;

• схильність до дерматологічних захворювань;

• ендокринологічні захворювання;

• цукровий діабет;

• гіповітаміноз;

• надмірна вага;

• хронічні бактеріальні інфекції та ін.

Також варто зазначити, що багато засобів, які використовують проти підвищеної пітливості, також провокують закупорку вивідних проток залози. Тому старайтеся не купувати дешеві та неякісні засоби по догляду, за потреби проконсультуйтесь щодо таких питань з лікарем.

Клінічно захворювання проявляється з появи невеликого ущільнення, дещо болючого при пальпації. Також пацієнта турбує значний свербіж даної ділянки. За короткі терміни це ущільнення значно збільшується, може досягати навіть 2-3 см, шкіра над ним стає червоним, а будь які рухи спричиняють біль. Якщо вузлів є кілька, то вони можуть зливатися, утворюючи великий інфільтрат. 

Потім ущільнення розм’якшується, отвір розкривається і назовні проривається гній. Ця стадія є особливо небезпечною, адже виникає високий ризик різноманітних ускладнень: флегмони, абсцесу та навіть сепсису. Пацієнт скаржиться на сильне недомагання та дуже високу температуру тіла. Надалі утворюється виразка, яка з часом рубцюється, залишаючи по собі, м’яко кажучи, не дуже естетичний вигляд.

Весь процес з появи ущільнення до рубцювання триває, в середньому, близько двох тижнів. Наголошуємо, що при відсутності лікування, рубцювання – це найбільш вдале завершення проблеми. Хоча навіть фраза «завершення» є перебільшенням, адже дана патологія схильна до рецидиву.

Лікуванням даного захворювання займається лікар-хірург. В першу чергу проводиться діагностика: огляд, опитування, пальпація, лабораторна діагностика. Призначаються загальноклінічні дослідження крові, також проводиться бактеріальний посів з антибіотикограмою. Якщо пацієнт не вперше звертається з подібними проблемами – рекомендовано консультація імунолога та імунограма.

В залежності від клінічних проявів та стану пацієнта, можливі два варіанти лікування: консервативне та хірургічне.  Консервативне лікування призначає активну антибіотикотерапію, місцеву обробку місця ураження, загальнозміцнюючу терапію і за потреби фізіотерапевтичне лікування.

У випадку рецидиву або при пізніх стадіях формування утворення проводиться хірургічне видалення залози. Процедура проводиться у процедурному кабінеті хірурга з використанням місцевого знеболення. Тривалість складає буквально до години часу, лікар накладає акуратний шов і надає подальші рекомендації щодо догляду. Як бачите – все швидко, доступно та якісно.

Для запису телефонуйте: 0503777299, 0673777299