Лікування гіпертонічної хвороби

Гіпертонічна хвороба – являється однією із форм артеріальної гіпертензії. При даному захворюванні підвищення артеріального тиску не виступає як наслідок будь-якого захворювання, а є самостійним недугом, при якому тиск тримається на постійному рівні.

Ця хвороба поєднує в собі два взаємодоповнюючі фактори. Першими виступають шкідливі чинники зовнішнього середовища:

• психоемоційна нестабільність;

• ожиріння;

• вживання кухонної солі у великих дозах;

• тютюнопаління;

• надмірне споживання міцних напоїв;

• малорухомий спосіб життя;

До других відносять похилий та старечий вік, спадкову схильність. Підвищення артеріального тиску крові патогенетично може бути спричинене багатьма факторами, наприклад:

• порушення центральних або ниркових механізмів, які регулюють тиск;

• надмірне вживання солі;

• порушення регуляції Na;

• підвищення серцевого викиду;

• звуження судин;

• зміна реологічних властивостей крові.

Прояв цього захворювання складається із симптомів, які пов’язані із підвищенням артеріального тиску крові та реакцією на це органів, які в першу чергу страждають від цього (нирки, серце, очі, мозок).

Початок розвитку гіпертонічної хвороби пацієнт переважно не помічає, адже вона досить слабо виражена. Такі прояви як загальна слабкість, швидка втома, порушення сну, запаморочення, дратівливість присутні в нашому повсякденному житті та при любій іншій хворобі, тому пов’язати це із початковим проявом гіпертонічної хворобі в дійсності доволі складно.

Тому найбільш ранньою головною ознакою хвороби є підвищений артеріальний тиск до рівня близько 140/90 мм.рт.ст. і вище без вагомих на то причин, та його стабільна стійкість.

В різних випадках реєструються пацієнти з підвищенням як систолічного і діастолічного тиску, так і в різнобій. Із подальшим розвитком хвороби підвищений артеріальний тиск призведе до посилення роботи серця, в якому спостерігатиметься компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночка. Це призведе в подальшому до дисонансу між можливостями та потребами міокарда.

І так з кожним органом, щоправда із притаманними йому змінами: нирки знизять свою концентраційну функцію, дегенеративні зміни ока призведуть до ураження зорового нерву, що в подальшому призведе до втрати зору, і так далі.

Діагноз ставиться за показниками артеріального тиску, клінічних проявів, збору анамнезу пацієнта, лабораторних та інструментальних методів діагностики.

Перш за все, потрібно знизити показник артеріального тиску до показників притаманних віку, статі, тощо. Це можна здійснити в поєднанні не медикаментозної та медикаментозної терапії. Сюди включають корекцію маси тіла за її потреби, відмову від шкідливих звичок, покращення рухової діяльності, зменшення впливу психоемоційного фактора, обмеження вживання солі максимум до 2 грамів на день, розпис збалансованого та нешкідливого харчування.

Також проводиться підбір медикаментів, що сприяють коригуванню чинників внутрішнього середовища. Сюди входять антагоністи йонів кальцію, бета - адреноблокатори, блокатори рецепторів ангіотензину II, діуретики, інгібітори АПФ, седативні засоби.

Важливо зазначити, що лікування не потрібно проводити самостійно, а тільки після консультації з лікарем та під його подальшим спостереженням!

Варто дотримуватися його рекомендацій та приписаного ним лікування, адже терапія підбирається для кожного пацієнта індивідуально, в залежності від ступеня захворювання, його перебігу та особливостей вашого організму.

Щоб лікуватися правильно та безпечно для вашого здоров’я, пропонуємо звернутися саме до наших спеціалістів, які зможуть надати якісну діагностику, консультацію та призначити ефективний курс лікування.

За попереднім записом телефонуйте: 067 3 777 299, 050 3 777 299