Лікування вірусу Епштейн-Барра

Вірус Епштейн-Барра та інші представники родини герпесвірусів набули значної актуальності через свою поширеність та схильність до розвитку тяжких ускладнень. Згідно статистики, понад 90% сучасного населення можуть бути носіями вірусу, але завдяки якісній опірності імунітету, інфекційний процес не розвивається. Що являє собою цей вірус та чим він небезпечний? Чи потрібно лікувати вірус Епштейн-Барра?

Вірус Епштейн-Барра – це один із представників родини герпесвірусів, який здатний спричиняти такі патології як інфекційний мононуклеоз (відома нам «хвороба поцілунків»), а згодом аутоімунні процеси. Його активність обумовлена наявністю 4 видів антигенів, які викликають інфекційний процес.

Вірус Епштейн-Бара передається від хворої людини до здорової такими шляхами: при переливанні крові, під час поцілунку, через слину, повітряно-крапельним , вертикальним та ін. Місцем проникнення вірусу є слизова оболонка ротової порожнини та верхні дихальні шляхи, надалі відбувається транспорт вірусу у системі кровообігу і в першу чергу уражає лімфоїдну тканину: лімфовузли, мигдалики. Якщо у пацієнта ослаблений імунітет, або приєднуються інші вірусні патології, розвивається тяжке ураження внутрішніх органів та нервової системи.

Вірус Епштейн-Барра призводить до розвитку таких патологій:

• лімфома Ходжкіна;

• синдром хронічної втоми;

• інфекційний мононуклеоз;

• гепатоспленомегалія та розрив селезінки;

• гепатит;

• онкопатології лімфоїдної тканини та ін.

У людей з хорошим імунітетом вірус не викриває себе жодними проявами. Як тільки відбувається зниження опірності и приєднується додаткова інфекція, першими вступають в реакцію лімфатичні вузли. Вони збільшуються, стають болючими при пальпації, але є повністю рухомими. При гострих станах вірус може симптоматично нагадувати просте нездужання, тобто виникають прояви грипу чи ГРВі. Можуть виникати гнійні процеси в носоглотці, набрякати мигдалики, що пацієнт може порівняти із ангіною.

Важливим проявом інфекції є збільшення печінки та селезінки. В рідких випадках в якості ускладнення виступає розрив селезінки. Ураження нервової системи виникає нечасто, проявляється у вигляді менінгіту чи енцефаліту.

Такі ознаки як загальне нездужання чи втома, слабкість чи біль у м’язах, незначне підвищення температури тіла, - не викликають у пацієнта жодних підозр, тому списуються на просту перевтому чи застуду.

Єдиним методом верифікації діагнозу вірусу Епштейн-Барра є лабораторне дослідження крові – метод ІФА (визначення антитіл – імуноглобулінів класу М та G). Для чіткого визначення ДНК вірусу у тканинах слизових оболонок, лікарі рекомендують проведення більш складного молекулярно-генетичного методу – полімеразної-ланцюгової реакції (ПЛР). Досліджуваним матеріалом для ПЛР є матеріал з мазка, взятого зі слизових оболонок рото глотки та носоглотки.

Додатково лікар проводить дослідження загального стану організму, що полягає у проведенні загально клінічних аналізів, біохімії крові, імунограми, УЗД внутрішніх органів, ЕКГ. 

Лікуванням вірусу Епштейн-Барра займаються імунолог та інфекціоніст. Лікарі проводять заходи, спрямовані на стимуляцію імунної реакції, пасивну допомогу у боротьбі з вірусом шляхом введення специфічних імуноглобулінів, корекцію діяльності внутрішніх органів, збереження повноцінного та активного ведення повсякденної діяльності пацієнта.

Для запису на діагностику та лікування телефонуйте: 0503777299, 0673777299