Лікування хронічної венозної недостатності

Під хронічною венозною недостатністю розуміють порушення венозного кровотоку в нижніх кінцівках на фоні тих чи інших захворювань. Це доволі розповсюджене захворювання із високим ризиком подальших ускладнень, небезпечних для нормального функціонування нижніх кінцівок та життя пацієнта в цілому.

До причин, які можуть сприяти виникненню хронічної венозної недостатності,  можуть виступати наступні патологічні стани та захворювання:

• варикозне ураження нижніх кінцівок;

• посттромбофлебітичний синдром;

• деякі вроджені аномалії вен (глибоких чи поверхневих);

• закупорка судин;

• травматизація вен (часті проколи, стиснення, розтягнення та ін.);

• так званий синдром Кліпель-Треноне – це вроджені вади, під час яких у людини спостерігається відсутність глибоких вен або їх неправильний розвиток.

• артеріовенозні нориці (патологічний, неприродній рух крові між венами та артеріями).

Також існують наступні чинники, на фоні яких венозна недостатність зустрічається найчастіше. До цих факторів відносять жіночу стать, похилий вік, генетичну схильність, гіподинамію, закрепи, важке фізичне перенавантаження та інші.

Клінічні прояви на пряму залежать від ступеня важкості захворювання. Існує так звана шкала пониження працездатності, згідно якій при тому чи іншому ступеню важкості захворювання пацієнт в змозі або не в змозі виконувати роботу, в порівнянні із здоровими людьми.

Виглядає вона наступним чином:

• «0»- симптоми хронічної венозної недостатності відсутні та ніяк не впливають на працездатність людини;

• «1»- симптоми хронічної венозної недостатності є, проте вони не впливають на працездатність людини;

• «2»- працездатність людини можлива тільки із застосуванням підтримуючих засобів;

• «3»- Хворий непрацездатний, навіть із застосуванням лікарських середників.

Початкова симптоматика захворювання доволі класична та проявляється як біль та важкість у ногах, що посилюється при стоянні чи ходьбі, набряклість ніг. Можливе потемніння, синюшність, чи блідість шкіри нижніх кінцівок, судоми, що більш виражено проявляються в ночі, та під час сну, погіршення еластичності шкіри в ділянці ураження, та сухість.

З прогресією захворювання появляється складніша симптоматика, що включає в себе відповідно посилення вищезазначеної симптоматики, утворення трофічних виразок, депо крові в нижні кінцівки (перерозподіл, застій крові), що проявлятиметься головокружінням, втомою, мерехтінням зірочок, мушок перед очима. Можливе погіршення пам’яті, уваги, координації.

 Діагноз ставиться за показами скарг пацієнта, історії хвороби та додаткового обстеження. Найбільшу цінність серед яких має ультразвукова діагностика вен нижніх кінцівок.

Консервативний метод лікування включає:

• флеботоніки;

• еластичну компресію (компресійна панчоха, бинт);

• внормування способу життя, фізичних навантажень, харчування, відпочинку;

• корекція ваги;

• симптоматична корекція та інші.

У разі неспроможності консервативного методу, у боротьбі із даною хворобою лікарі вдаються до оперативного вирішення проблеми. Дане захворювання значно легше попередити, аніж лікувати. Фізична активність, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, уникнення стресів – це складові що допоможуть вам бути завжди здоровими та активними.

Проконсультуватися із спеціалістом, провести повну діагностику та лікування  цього захворювання ви можете у нашому центрі, при проведенні попереднього запису. Запис до судинного лікаря за телефоном: 067 3 777 299, 050 3 777 299.