Гладка Ірина Вікторівна – лікар психіатр, психотерапевт медичного центру Оксфорд Медікал
Організм людини піддається постійному навантаження, не тільки фізичному, а й емоційному. Стрес, невтішні щоденні новини, завантаженість на роботі, сесія, підготовка до важливої події – ці чинники фактично вичавлюють останні життєві соки, через що людина відчуває себе знесиленою та апатичною.
В мережі ми часто бачимо, як люди приписують собі діагноз хронічної втоми, та чи дійсно це достовірна інформація? Як запідозрити синдром хронічної втоми і як його лікувати?
Синдром хронічної втоми – що це?
Кожен з нас відчував втому і це нормально. Організм не може активно працювати 24/7, він потребує час на відновлення. Тому активна рухова і навіть емоційна діяльність повинна чергуватися із відпочинком (сон, медитація і навіть режим повного лінивого лежання на ліжку). Далеко не кожен може похвалитися здоровим 7-ми годинним сном. А це вже ледь не перша причина розвитку хронічної втоми.
На жаль, люди не чітко розуміють, яка різниця між звичайним виснаженням та синдромом хронічної втоми. Тому до цього явища в останні роки ставляться без потрібної серйозності, мов, навигадували собі діагнозів в інтернеті і самі себе лікують. Все-таки, синдром хронічної втоми є офіційним захворюванням, внесеним в Міжнародну класифікацію хворіб (МКХ): МКХ-10: клас — «Хвороби нервової системи», код G93.3, назва — «Синдром стомлюваності після перенесеної вірусної хвороби». В даному випадку це патологія, що обумовлена загальним виснаженням організму після інфекційного захворювання з розвитком когнітивних порушень та подальших соматичних захворювань. На сьогоднішній день поширеним явищем є постковідний синдром хронічної втоми.
Які симптоми можуть вказати на синдром хронічної втоми?
Варто звернути увагу на прості повсякденні речі, які можуть наштовхнути нас на підозру щодо проблеми. На синдром хронічної втоми вказують наступні ознаки:
відсутність навіть короткочасного приливу енергії після споживання швидких вуглеводів чи кофеїну;
відчуття сильної втоми навіть після тривалого міцного сну;
сонливість вдень та безсоння вночі;
втрата відчуття радості та задоволення від речей, які раніше підіймали настрій;
повне виконання рутинних дій «на автоматі»;
епізодичні випадіння подій, порушення пам’яті;
значне зниження рівня уваги та мислення;
періодичні болі у м’язах та суглобах;
порушення травної системи;
втрата апетиту, різка зміна смакових вподобань;
поява головного болю напруги.
Межа між синдромом хронічної втоми та соматичною патологіє є дуже тонкою та хиткою, тому не завжди проблема встановлюється чітко.
Чи може бути синдром хронічної втоми емоційного характеру?
Ми знаємо, що хронічний стрес є причиною вагомої частки захворювань. Тому розвиток синдрому хронічної втоми внаслідок емоційних переживань є не повністю вивченим явищем. Якщо ретельно обстежити людину, яка скаржиться на синдром хронічної втоми, ми в будь-якому випадку можемо знайти або антитіла після інфекційного захворювання, на яке пацієнт міг навіть не звернути увагу, або хронічну патологію у сонному стані, або ендокринні порушення і тд., недостатність поживних речовин у раціоні, порушення режиму відпочинку. Що було перше: курка чи яйце, тобто синдром хронічної втоми чи соматична патологія – в кожному випадку це загадка.
Тому, поки синдром хронічної втоми як синонім так званого «емоційного вигорання» - явище більш віртуальне та абстрактне, його можна застосовувати скоріш у ліричній літературі, а не у медичній документації.
Рекомендую частіше звертатися до офіційних медичних джерел, а не до думок «інфлуенсерів» і телевізійник порадників. Довіртесь лікарям!
