Маленький представник великих неприємностей

Шкреметко Марта Іванівна

Лікар гінеколог

Кистозні ураження яєчників (кисти ячників) є найбільш  розповсюдженою гінекологічною паталогією, що супроводжуються порушенням репродуктивної функції, розладами менструального циклу. Основними причинами виникнення кісти яєчника - запальні процеси органів малого тазу, наслідки частих абортів що призводять до серйозних ендокринних дисфункцій в організмі, постійні стреси, паління, нездорове харчування та наявність інфекційних захворювань, що сприяє негативному впливу на яєчники.

Кисти яєчника – це пухлиноподібне доброякісне утворення що являє собою «міхур» або порожнину наповнену рідким вмістом.

Зазвичай ці утворення лікування не потребують оскільки  через 2-3 місяці самостійно розсмоктуються, але  не завжди так буває,  іноді виникають ускладнення, що потребують більшої уваги як наприклад: розрив чи перекрути кісти, що супроводжується кровотечею і як характерно закінчується  оперативним лікуванням.

Найчастіше в яєчнику можуть утворюватися фолікулярні кісти, кисти жовтого тіла, параоваріальні, лютеїнові, ендометріоїдні кисти. Ці пухлини віднесено до так званих ретенційних кист, з лат "retention" – затримка, а не є істинними пухлинами.

Одною із найпоширеніших кіст яйника є фолікулярна. Кожного місяця фолікул під дією гормонів гіпофіза у яєчнику, дозріває та розривається і відбувається «овуляція». Якщо розриву не відбулося, утворюється фолікулярна кіста, що може сягати розмірами від 3 до 8 см. Виявити кісту можна при гінекологічному обстеженні та за допомогою ультразвукового дослідження.

Серед поширених скарг: порушення менструального циклу, ниючий біль внизу живота, «мажучі»  кров’янисті виділення,  також біль може посилюватися під час пальпації при гінекологічному обстеженні.

У першу чергу потрібно регулярно відвідувати і не боятися оглядів у гінеколога, щоб вчасно виявити чи попередити  хворобу.

Щодо лікування кісти, то воно повинно бути  підібране індивідуально для кожної жінки, беручи до уваги результати діагностики. Якщо кіста невеликих розмірів - проводять спостереження, або призначають  протизапальну та гормональну терапію, мета якої полягає в прискоренні процесу розсмоктування кісти та попередження  її утворення, якщо вона самостійно не регресувала тоді вирішується питання про хірургічне лікування.